Хорнет БПЛА

Hornet («Шершень») — американський ударний дрон-камікадзе літакового типу, розроблений приватною компанією Swift Beat LLC за участі Еріка Шмідта, колишнього генерального директора Google. Це барражуючий боєприпас із фіксованим крилом, здатний самостійно долати до 150–200 км, автономно виявляти цілі за допомогою штучного інтелекту та вражати їх шляхом прямого зіткнення з бойовою частиною масою до 5 кг.

На відміну від більшості сучасних бойових дронів, Хорнет Бпла — не держзамовлення і не продукт традиційного ВПК. Це ініціативна розробка, створена за логікою технологічного стартапу: комерційні компоненти, швидкий цикл розробки і собівартість близько $5 000 за одиницю. Саме ця доступність у поєднанні з далекобійністю, стійкістю до РЕБ та елементами ШІ зробила Hornet одним із найефективніших інструментів ураження російської логістики в руках Сил оборони України.

Походження та розробника бпла Hornet Компанія Swift

Коли навесні 2026 року українські Сили оборони почали масово застосовувати дрони Hornet проти російської логістики в глибокому тилу, мало хто звертав увагу на те, хто стоїть за цією зброєю.

А за нею – не Boeing, не Raytheon і не Lockheed Martin. За нею стоїть людина, яка колись очолювала найбільшу пошукову систему у світі. Hornet це продукт приватної американської компанії Swift Beat LLC, заснованої за участі Еріка Шмідта, колишнього генерального директора Google.

Ерік Шмідт керував Google з 2001 по 2011 рік, перетворивши невеликий стартап на одну з найдорожчих компаній у світі. Після виходу з ролі виконавчого голови Alphabet у 2018 році він переключив увагу на перетин штучного інтелекту та національної безпеки.

Шмідт увійшов до складу Національної комісії зі штучного інтелекту США (NSCAI), де наполягав: Америка програє технологічну гонку, якщо не інтегрує ШІ в оборонний сектор. Його підхід принципово відрізняється від традиційної логіки ВПК: замість довгих держконтрактів на мільярди доларів — швидка ітеративна розробка в стилі tech-стартапу, мінімальна собівартість і максимальна масштабованість.

Swift Beat LLC — приватна американська компанія, і ключова особливість Hornet полягає в тому, що цей проект ніколи не замовлявся Міністерством оборони США. Це так звана ініціативна розробка, коли компанія вкладає власні кошти в продукт, не маючи гарантованого держзамовника. Без бюрократичних вимог військових стандартів команда Swift Beat змогла використовувати комерційні готові компоненти замість дорогих військових аналогів, скоротити цикл розробки від концепції до робочого зразка та утримати собівартість одного дрона на рівні близько $5 000 — ціна вживаного автомобіля.

В українському військовому середовищі Hornet отримав неофіційну назву «бпла Марсіанин 2» — на відміну від попередньої моделі Swift Beat, Bumblebee («Джміль»), яку прозвали «дрон Марсіанин 1». Шлях від лабораторії до фронту виявився напрочуд коротким: перші поставки до Сил оборони України відбулися у 2025 році, а вже навесні 2026 року Hornet стали одним із найуживаніших засобів ураження логістики противника на глибині до 150 км від лінії фронту.

Конструкція та технічні характеристики БПЛА Хорнет

БПЛА Hornet — це ударний дрон-камікадзе літакового типу з фіксованим крилом і заднім штовхаючим гвинтом. На відміну від поширених квадрокоптерів-FPV, Hornet належить до класу барражуючих боєприпасів: він здатний тривалий час перебувати в повітрі, самостійно долати великі відстані і вражати ціль шляхом прямого зіткнення.

Планер і габарити

Конструкція Hornet є компактною, але достатньо великою для розміщення потужної бойової частини та навігаційного обладнання. Основні геометричні параметри:

• Злітна маса: ~15 кг
• Розмах крила: 2,2 м
• Довжина фюзеляжу: 1,4 м

Планер виготовлений переважно з легких конструкційних матеріалів – полімерних композитів та елементів, отриманих методом 3D-друку. Це суттєво знижує виробничу собівартість і дозволяє тиражувати дрон у великій кількості.

Задній штовхаючий гвинт не лише конструктивне рішення, а й тактичне: він знижує акустичний слід дрона в порівнянні з тяговою схемою та зменшує вібрацію оптичного обладнання, розташованого в носовій частині.

Льотні характеристики

Hornet розрахований на оперативне ураження цілей у тактичній та оперативній глибині. Його льотно-технічні характеристики забезпечують саме цю місію:

Крейсерська швидкість 100–120 км/год є свідомим компромісом між економічністю двигуна і часом реакції оператора. У момент виявлення цілі дрон переходить у пікірування і розвиває швидкість до 200–300 км/год, що суттєво ускладнює його перехоплення засобами ближньої ППО.

Розширення дальності: запуск з аеростата

Одним із нестандартних рішень, що значно збільшило бойову ефективність Hornet, стало використання аеростатів як носіїв для запуску. Аеростат піднімає дрон на висоту близько 8 250 м, після чого автономно його скидає. Завдяки цьому Hornet стартує вже з великої висоти та значною потенційною енергією, що дозволяє збільшити дальність польоту до 190–200 км без додаткових витрат пального.

Бойова частина

Hornet оснащується бойовою частиною масою до 5 кг. Залежно від типу цілі застосовуються три варіанти споряджання:

• Осколково-фугасний (ОФ) — для ураження відкрито розташованої живої сили, легкоброньованої техніки, автотранспорту
• Кумулятивний — для пробиття броні бойових машин і легких бронетранспортерів
• Термобаричний — для ураження закритих укриттів, складів і ангарів

Маса бойової частини 5 кг є достатньою для знищення вантажного автомобіля, легкоброньованої машини або пошкодження залізничної інфраструктури. Саме це робить Hornet ефективним інструментом ураження логістики: колони постачання, склади пального та боєприпасів, польові штаби.

Двигун і енергетика

Hornet оснащений електричним двигуном, що живиться від літій-полімерних акумуляторів. Електрична схема в порівнянні з двигуном внутрішнього згоряння забезпечує нижчий тепловий підпис (важливо для захисту від тепловізійних засобів виявлення), менший акустичний шум на крейсерській висоті та вищу надійність через відсутність складних механічних вузлів. Час польоту 1,5–2 години є типовим для електричних БПЛА цього класу і цілком достатнім для виконання бойового завдання в оперативній глибині.

Вартість і масштабованість

Одним із ключових параметрів Hornet є його вартість — близько $5 000 за одиницю. Для порівняння: ціна одного зенітного керованого ракети «Панцир-С1», що є основним засобом протидії таким дронам, становить від $40 000 до $100 000. Таким чином, для знищення одного Hornet противник змушений витрачати на порядок більше коштів, ніж коштував сам дрон.

Система наведення та ШІ Бпла Hornet

Бпла Хорнет належить до нового покоління барражуючих боєприпасів, де штучний інтелект є не додатковою опцією, а основою бойової ефективності. Серцем системи наведення є електронно-оптичний блок із вбудованими алгоритмами машинного зору, який забезпечує автономне виявлення та ідентифікацію цілей у реальному часі. Це означає, що дрон здатний самостійно розпізнати вантажний автомобіль, паливозаправник або бронетехніку серед навколишнього середовища, без участі оператора на фінальному етапі атаки.

Навігаційна система Hornet бпла побудована за комбінованим принципом:

• основний канал — GPS
• резервний — інерційно-оптична одометрія

Саме цей резервний канал є ключовим у сучасних умовах, де противник активно застосовує засоби радіоелектронної боротьби та GPS-глушіння. Якщо сигнал супутникової навігації втрачається, дрон Хорнет переходить на інерційно-оптичний режим: система орієнтується за візуальними орієнтирами місцевості та даними внутрішніх датчиків, зберігаючи курс і продовжуючи виконання завдання. Це принципова відмінність Hornet від простіших FPV-дронів, які при втраті сигналу просто виходять з-під контролю.

Зв’язок між оператором і дроном організований через кілька незалежних контурів, включно з резервними каналами та модулем супутникового зв’язку Starlink.

Така багатошарова архітектура зв’язку унеможливлює повне пригнічення каналів управління стандартними засобами РЕБ: навіть якщо основний і резервний канали заглушені, Starlink забезпечує резервне з’єднання через супутникове угруповання на низькій орбіті. Нестандартні діапазони частот, що використовуються бпла Хорнет, додатково ускладнюють роботу звичайних детекторів дронів — більшість з них просто не фіксує його сигнатуру.

Важливою тактичною особливістю є здатність Hornet виконувати автономний політ по заздалегідь заданих точках маршруту без постійного зв’язку з оператором. Оператор завантажує маршрут і координати цілі перед вильотом, після чого дрон Шершень діє самостійно — виходить у район цілі, здійснює пошук і атакує об’єкт, що відповідає заданим параметрам. Оператор може втрутитися та скоригувати завдання в будь-який момент за наявності зв’язку, однак його постійна присутність у контурі управління не є обов’язковою умовою виконання місії.

Стійкість до РЕБ та малопомітність Хорнет бпла

Одна з головних причин ефективності бпла Hornet — здатність непомітно дістатися до цілі. Розробники закладали кілька рівнів захисту від виявлення: акустичного, радіоелектронного та теплового.

Hornet працює в нестандартних діапазонах частот, які виходять за межі того, що відстежують типові детектори дронів. Стандартні системи налаштовані на FPV-квадрокоптери — Хорнет бпла просто не потрапляє в їхнє поле зору, і розрахунок ППО втрачає час на реакцію.

Акустична малопомітність забезпечується заднім штовхаючим гвинтом — він генерує значно менше шуму, ніж тягові схеми або ротори квадрокоптерів. На робочій висоті 300–500 м звук двигуна практично не чутний на землі. Ця висота обрана свідомо: достатньо високо від стрілецької зброї та ПЗРК, але нижче зони впевненого виявлення радарами великої дальності. При необхідності дрон може піднятися до технічної стелі 3 000–5 000 м — наприклад, щоб перетнути зону активного РЕБ.

Електричний двигун додає тепловий захист: на відміну від ДВЗ, він майже не дає теплового підпису, що унеможливлює захоплення тепловізійними головками зенітних ракет. У сукупності ці фактори роблять Hornet складною мішенню для будь-якого ешелону ППО у тилу противника.

Бойове застосування БПЛА Hornet у ЗСУ

Навесні 2026 року Сили оборони України почали масово застосовувати дрони Hornet проти російської логістики. До цього моменту противник звик почуватись у відносній безпеці на відстані 60–80 км від лінії зіткнення.

Дрон б’є не по окремих машинах біля окопу, а по системі забезпечення в глибині до 150 км від фронту. Основні цілі — паливозаправники, вантажні колони, склади боєприпасів, залізничні вузли та польові командні пункти. Знищення одного паливозаправника або складу зупиняє роботу цілого підрозділу ефективніше, ніж десятки ударів по окопах на передовій.

Для подальшого збільшення дальності ураження ЗСУ почали застосовувати аеростати компанії KettleTech Labs як носії для запуску Hornet бпла. Аеростат піднімає дрон на висоту близько 8 250 м і автономно його скидає — після чого дрон Hornet планує і долітає до цілі на відстані до 200 км від точки старту.

Засоби протидії БПЛА Hornet

Бойова ефективність Hornet змусила противника системно шукати відповідь. Після перших масових ударів навесні 2026 року російська сторона перейшла від ситуативної реакції до цілеспрямованої розробки засобів протидії — і цей процес вже дав певні результати.

Першою проблемою стало саме виявлення дрона. Стандартні детектори, налаштовані на частоти масових FPV-квадрокоптерів, ударний бпла Хорнет просто не бачили. У відповідь з’явилися спеціалізовані детектори, розроблені з урахуванням нестандартних частотних діапазонів, у яких працює дрон. Це дозволило хоча б частково закрити «сліпу зону» в системі раннього попередження.

Основними активними засобами перехоплення стали дрони-камікадзе «Ялинка» та «Блискавка». Логіка проста: перехопити швидкісний дрон із фіксованим крилом традиційними засобами ближньої ППО складно — він малошумний, дає мінімальний тепловий підпис і летить на висоті, незручній для стрілецької зброї. Дрон-перехоплювач позбавлений цих обмежень: він маневрений, відносно дешевий і здатний наздогнати Хорнет бпла у повітрі. Однак ефективність цього методу прямо залежить від своєчасного виявлення цілі — якщо детектор не спрацював вчасно, перехоплювач просто не встигає.

Якщо вас зацікавила тема сучасної української та союзницької зброї, рекомендуємо також ознайомитися з нашими матеріалами. Дізнайтеся більше про компанію FirePoint — українського розробника крилатої ракети «Фламінго» і антибалістичного щита «Фрея», що здатна вражати цілі на відстані понад 1 000 км. Читайте також про БПЛА комплекс VACA — українську розробку з фіксованим крилом, чотири моделі якої перекривають увесь спектр бойових завдань від розвідки до ударів на глибині до 250 км. А ще — про легендарний Ан-225 Мрія — найбільший транспортний літак в історії авіації, створений у Києві, знищений Росією у лютому 2022 року. Якщо вас цікавлять азартні ігри на гроші — читайте про огляди найкращих казино, актуальні бонуси та рейтинги ігрових автоматів.

• About
• Latest Posts

Ivan Vertelets

Редактор at Daily Mriya Social

Журналіст та редактор з Києва. Здобув освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «медіакомунікації». Має досвід роботи в кількох спортивних проєктах, де займався створенням контенту, редагуванням матеріалів та аналітикою спортивних подій. Захоплюється футболом.

Обіймає посаду шеф-редактора ресурсів Casino Mriya (про гемблінг та онлайн-казино) та Daily Mriya (новини та огляди), де відповідає за контент-стратегію, редакційну політику та розвиток проєктів.

Latest posts by Ivan Vertelets (see all)

• Xiaomi - 2 Липня, 2026
• Ресторан преміум-класу De Luxe - 30 Червня, 2026
• Луї Армстронг - 30 Червня, 2026