Компанія FirePoint тривалий час була однією з найзакритіших в Україні. Тепер вона стала найгучнішою, найскандальнішою — і, мабуть, найважливішою в українському оборонно-промисловому комплексі. За роки повномасштабного вторгнення питання власної далекобійної зброї перетворилося з абстрактної стратегічної дискусії на екзистенційну необхідність. Де українські ракети? Де українська балістика? Ці питання хвилюють кожного українця після кожного чергового обстрілу. FirePoint — одна з небагатьох компаній, що взялася відповісти на них не словами, а виробами.
Ракета, що долетіла до Чувашії
«Фламінго» — крилата ракета, яка вже вражала цілі на відстані понад 1 000 км від українського кордону. Це не лише технічне досягнення — це психологічний перелом. Вперше за роки війни Україна отримала інструмент, здатний дотягнутися до глибокого тилу противника, туди, де досі панувала безкарність.
Одна з найрезонансніших атак — удар по заводу «Прогрес» у Чебоксарах, Республіка Чувашія, що виробляє антени супутникової навігації «Комета» для армії Росії. Із п’яти запущених ракет дві успішно досягли цілі. Росіяни заздалегідь обшили будівлі захисними конструкціями від дронів — але ракетам це байдуже. Різниця між дроном-камікадзе і крилатою ракетою — як між рогаткою і снайперською гвинтівкою: інша швидкість, інша траєкторія, інший клас руйнувань.
За даними відкритих джерел, зафіксовано 23 пуски «Фламінго», з яких підтверджено п’ять влучань у публічних звітах. Реальні цифри — значно вищі: більшість місій просто не потрапляє до відкритих зведень Генштабу. Це свідома політика: кожне підтверджене влучання — це інформація для ворожої розвідки про ефективність систем перехоплення.
Водночас компанія опинилася в центрі потужного медійного шторму: від звинувачень у надприбутках до ідей про примусову націоналізацію. Публічна увага, якої FirePoint ніколи не шукав, раптово стала єдиним захистом від тиску. На запитання про публічність засновник відповів прямо:
«Сталась атака на компанію. І зараз єдиний шанс захистити її — це публічність. Є якісь безглузді думки про націоналізацію. Ну добре, хто далі буде це виготовляти поза такими цінами, в таких обсягах? Всім відомо, що держава ніколи не робить нічого краще, ніж приватний бізнес.»
Анатомія ракети: карбон замість сталі
Конструкція «Фламінго» — це свідома філософія мас-продакшну на противагу радянській традиції важких і дорогих систем. Радянська інженерна школа будувала зброю на десятиліття — складну, дорогу, виготовлену на єдиному заводі в єдиному місті. FirePoint обрав протилежний шлях: максимальна простота компонентів, розподілене виробництво, доступні матеріали.
Корпус ракети не виливається зі сталі, а намотується з карбонового волокна з поліакрилонітрильної нитки, здатної витримати температуру до 3 000 °C. Карбонове волокно в середньому у п’ять разів легше за сталь при вищій міцності на розрив. Це не лише економія ваги — це принципово інша логістика, інші вимоги до виробничих приміщень, інший рівень кваліфікації персоналу.
Комп’ютерна програма керує намотуванням під різними кутами відповідно до зон навантаження. Там, де корпус зазнає максимального тиску під час польоту, волокна укладаються щільніше і під іншим кутом — все це прораховується алгоритмічно, без участі людини. Після намотки корпус «запікається» в печі при 120–180 °C, де епоксидна смола скріплює волокна в єдиний монолітний елемент. Результат — легкий, міцний, відносно дешевий у виробництві корпус, який можна виготовляти в різних локаціях паралельно.
Крила спочатку мали навмисно спрощений профіль — щоб будь-який технік міг їх формувати без високої кваліфікації. Це рішення викликало критику серед авіаційних інженерів, але засновник наполягав: краще мати тисячу простих ракет, ніж десяток досконалих. Пізніше, коли виробничі процеси були відпрацьовані, перейшли на досконаліші аеродинамічні рішення, що дозволило збільшити корисне навантаження більш ніж на 100 кг — суттєва різниця, коли йдеться про бойову частину.
Економіка війни: скільки коштує перемога
Орієнтовна вартість однієї ракети «Фламінго» — менше мільйона доларів. У контексті сучасної зброї це надзвичайно низька ціна для систем такого класу і дальності. Для порівняння: американська крилата ракета Tomahawk коштує від $1,5 до $2 млн, французька SCALP — ще дорожче. «Фламінго» при схожих характеристиках дальності обходиться в рази дешевше — і це не компроміс якості, а результат свідомої інженерної філософії.
Засновник пояснює, чому мала балістика поки не має сенсу в порівнянні з крилатими ракетами:
«За в 15 разів менше грошей ми можемо доставити ту саму бойову частину 200 кг на 380 км за $40 000, а не за $600 000 доставити 200 кг на 300 км балістикою. Це просто не має сенсу.»
Ця логіка — суто прагматична. Не «яка зброя престижніша», а «яка зброя доставляє найбільше руйнувань за найменші гроші». Саме такий підхід відрізняє приватного підприємця від державного конструкторського бюро, де престиж і технічна складність часто важать більше за економічну ефективність.
Теоретична виробнича потужність — кілька сотень ракет на місяць за умови достатнього постачання двигунів. Саме двигуни стали «пляшковим горлом» — не через відсутність технологій чи фінансування, а через бюрократію ЄС та США щодо їхнього експорту. Парадокс: країни, що надають Україні мільярди у вигляді грантів і позик, одночасно блокують постачання компонентів, які дозволили б Україні самостійно завдавати ударів по ворогу. Виробництво навмисно розосереджене по всій країні: якщо одна локація постраждає, працівники переходять на резервну — і процес не зупиняється.
FP-9: балістика з метою — Москва
Найамбітніший проект FirePoint — балістична ракета FP-9, здатна досягти Москви та Санкт-Петербурга. Це не просто технічний проект — це стратегічне повідомлення: жодне місто Росії не може почуватися в безпеці, поки Україна перебуває під ударами.
«Росія — це моноцентрична країна, де все сконцентровано в одному місці. Зараз ми розробляємо балістику, яка зможе досягнути як Москви, так і Пітера. Тестуємо наземні двигуни — і в найближчий час почнемо літати.»
Головна технічна складність — будівництво власного заводу з заливки твердопаливних двигунів. Твердопаливна балістика — одна з найскладніших галузей ракетної техніки. Суміш повинна бути однорідною, без мікропустот і тріщин — інакше під час горіння виникають нерівномірні тиски, що призводять до руйнування двигуна або відхилення від курсу. Через відсутність єдиної технічної бази і необхідність відпрацьовувати процеси з нуля Україна втратила понад рік. Кодифікація запланована на 2026 рік.
На запитання про здатність російського ППО перехоплювати балістичні цілі — відповідь іронічна:
«S-500, S-400, S-350. Вони кажуть, що можуть перехоплювати. Але це робили тільки на навчаннях — і ніколи у бойових умовах.»
Це не безпідставне хизування. Реальні бойові показники російського ППО проти українських ракет і дронів неодноразово розходилися з офіційними заявами Міноборони РФ.
«Фрея»: перший у світі приватний антибалістичний щит
3 червня 2026 року FirePoint опублікував відео керованого маневрового польоту ракети-перехоплювача FP-7x — першого у світі запуску антибалістичної ракети від приватної компанії. Значення цієї події важко переоцінити. Для порівняння: американські Patriot, THAAD і SM-3 — це підрядники Міністерства оборони, де спочатку держзамовлення, а потім продукт. «Залізний купол» — державно-приватне партнерство. «Фрея» — приватна ініціатива з нуля, без гарантованого держзамовлення, без багаторічних контрактів на обслуговування.
«Це дешевий Patriot. Просто всі рішення вже існують — треба зібрати як конструктор. Ботлнек — це ракета-перехоплювач. Ми її зробили.»
Кожен тестовий пуск коштує близько $5 млн, і FirePoint готовий надавати їх для тренування європейських радарів безоплатно — за умови відкритої архітектури системи. Це не альтруїзм, а стратегія: чим більше радарних систем відпрацює взаємодію з «Фреєю», тим ширший потенційний ринок. Тут — прямий натяк на Катар, де США вимкнули батареї Patriot під час ізраїльської операції:
«Катар витратив $20 млрд на свою ППО — і все. Ми пропонуємо будувати нову систему безпеки з відкритою архітектурою, де ні країна-продавець, ні виробник не зможе нічого вимкнути дистанційно.»
Відкрита архітектура — це не просто технічне рішення, це нова геополітична концепція безпеки. Країни, що витрачають мільярди на оборону, повинні мати гарантію, що їхній щит не стане інструментом тиску в руках постачальника.
Людина за лаштунками
Засновник FirePoint Денис Штілерман вийшов у публічний простір не за власним бажанням — його прізвище без дозволу оприлюднили журналісти видання Independent. Рішення, яке поставило під загрозу не лише його власну безпеку, але й долю дітей, що на той момент мешкали з колишньою дружиною на території Росії. Сьогодні він живе в умовах постійної ротації — не ночує на одному місці два дні поспіль, пересувається з охороною, уникає передбачуваних маршрутів.
«Київ зараз — це найнебезпечніше місце для мене. Але тут треба надати належне нашим службам. Вони добре зачистили поле.»
За цими словами — не бравада, а тверезий аналіз ризиків людини, яка щодня балансує між необхідністю керувати компанією і реальною загрозою фізичного знищення. Засновник зброярської компанії в країні, що воює — мета номер один для ворожих спецслужб.
Росія програє — і це найнебезпечніший момент
«Росія розуміє, що програє війну. Вона зараз на дуже такій межі програшу. Зараз вона буде застосовувати всіх корисних ідіотів для того, щоб вплинути на населення і примусити нас піти на призупинку війни — щоб вони змогли відпочити, щоб європейці могли позабути про Україну. А далі — накопичать сили і знову підуть на нас.»
Ця оцінка збігається з думкою багатьох незалежних аналітиків: найнебезпечніший момент для України — не коли Росія наступає, а коли вона відступає і шукає перемир’я. Заморожений конфлікт — це не мир, це відстрочена катастрофа.
За словами засновника, остання масована атака на Київ обійшлася Росії в $361 млн. І водночас — Україна вже два роки теоретично здатна перекрити весь нафтовий експорт у Балтійському і Чорному морі за одну добу. Те, що цього не відбувається — окреме питання до стратегічного командування.
Оцінка, скандали та інвестори
Капіталізація FirePoint перевищує $5 млрд — компанія отримала пропозицію закрити підписку на 10% з оцінки $5,8 млрд, але відмовилась. Це рідкісний крок: більшість стартапів у будь-якій галузі хапаються за таку оцінку обома руками. Відмова свідчить або про надзвичайну впевненість у зростанні вартості, або про небажання впускати певних інвесторів на борт.
До наглядової ради запрошено колишнього директора ЦРУ Майка Помпео, який провів дев’ять місяців на комплаєнс-перевірці компанії. Для оборонного стартапу, що працює в зоні конфлікту і залучає міжнародні інвестиції, така перевірка — не формальність, а необхідність. Ім’я Помпео поруч із компанією — це сигнал американському істеблішменту: тут усе чисто.
Аудит «великої четвірки» підтвердив: маржа в 2024 році склала 21–25%. НАБУ підтвердило відсутність кримінального провадження. На тлі звинувачень у надприбутках ці цифри виглядають скромно — для порівняння, маржа провідних американських оборонних підрядників на кшталт Lockheed Martin або Raytheon часто перевищує 10–15%, а FirePoint працює в умовах активного конфлікту, розосередженого виробництва і постійної загрози атак.
Космос: незалежність від Starlink
Starlink залишається єдиним реальним важелем американського впливу на Україну — теоретично його можна вимкнути в будь-який момент. Інцидент із тимчасовим відключенням над Кримом у 2023 році показав: навіть найнадійніший партнер може приймати рішення, що суперечать інтересам України. FirePoint запропонував Європі альтернативу: власне супутникове сузір’я з асиметричним шифруванням, яке унеможливлює дистанційне відключення.
Концепція проста і революційна одночасно: зашийте угоду про доступ до супутників у математичний алгоритм із відкритим кодом — і жодна держава, жодна корпорація не зможе вас відключити, не порушивши криптографічний контракт. Це не просто технічне рішення для України — це нова модель цифрового суверенітету для будь-якої країни, що не хоче залежати від геополітичних примх постачальника зв’язку.
Для повного покриття на 200 000 користувачів потрібно 160 супутників. Поки в Україні — два. Весь проект реалістично реалізувати за рік — питання лише у фінансуванні та регулюванні. Два супутники і амбіція на 160 — це не відрив від реальності, це та сама логіка «Фламінго»: починай із малого, масштабуй швидко.
FirePoint — це не просто оборонний стартап. Це дзеркало нової України: прагматичної, технологічної та рішучої перемогти. Країни, що воюють, не мають розкоші чекати на ідеальні умови — вони будують зброю майбутнього просто зараз, серед руїн і тривог, на карбоновому волокні і математичних алгоритмах.
Якщо вас зацікавила тема української зброї та оборонних технологій, радимо також ознайомитися з нашими матеріалами: про ФПВ дрони — малий, але надзвичайно ефективний інструмент сучасної війни, що змінив тактику на передовій; автомат Вулкан – зброю українського виробництва, що вже надходить на озброєння силових структур; а також про легендарний літак Ан-225 Мрія— символ української інженерної думки, знищений Росією на початку повномасштабного вторгнення. Якщо вас цікавлять азартні ігри на гроші, завітайте на сайт оглядів казино, тут зібрано актуальні огляди ліцензованих казино, бонуси для нових гравців та корисні поради для тих, хто хоче грати відповідально і з розумом.
Обіймає посаду шеф-редактора ресурсів Casino Mriya (про гемблінг та онлайн-казино) та Daily Mriya (новини та огляди), де відповідає за контент-стратегію, редакційну політику та розвиток проєктів.
- Xiaomi - 2 Липня, 2026
- Ресторан преміум-класу De Luxe - 30 Червня, 2026
- Луї Армстронг - 30 Червня, 2026
