Ан-225 «Мрія» – найбільший літак у світі

Home » Ан-225 «Мрія» – найбільший літак у світі

Ан-225 «Мрія» — найбільший і найважчий транспортний літак в історії авіації, створений у Києві на підприємстві «Антонов». Назва «Мрія» перекладається з української як «мрія» — і це слово точно відображає масштаб машини: інженерна фантазія, втілена у сталі та алюмінії.

Літак Мрія

За роки комерційної експлуатації на початку 2000-х літак Мрія здобув понад 240 світових рекордів і стала незамінною для перевезення надважкого промислового обладнання — турбін, лопатей вітрогенераторів, гірничодобувної техніки — туди, куди не міг дістатись жоден інший літак. Кожен її рейс збирав тисячі глядачів в аеропортах по всьому світу.

Параметр Дані
Тип Надважкий транспортний літак
Виробник КБ «Антонов», Київський механічний завод
Початок розробки 1985 рік
Перший політ 21 грудня 1988, аеродром Святошин, Київ
Командир першого польоту Олександр Галуненко
Тривалість першого польоту 74 хвилини
Довжина 84 м
Розмах крила 88,4 м
Висота 18,1 м
Максимальна злітна маса 640 т
Вантажопідйомність 250 т
Крейсерська швидкість 800 км/год
Кількість двигунів 6 × Д-18Т
Екіпаж 6–7 осіб
Первинна місія Перевезення космічного корабля «Буран»
Дебют на міжнародній арені Авіасалон Ле-Бурже, 17 червня 1989
Консервація 1994–2001 роки
Кількість світових рекордів 240+ (Книга рекордів Гіннеса, 2004)
Рекорд вантажопідйомності 253,8 т єдиним вантажем
Знищення 27 лютого 2022, аеропорт Гостомель
Оцінка збитків понад $3 млрд
Готовність 2-го корпусу ~60%
Вартість відбудови $500 млн — $3 млрд

Історія створення та перший політ літака Ан-225 «Мрія»

Наприкінці 1970-х космічне суперництво між СРСР і США вийшло на новий рівень. Американський Space Shuttle кидав виклик радянській космічній програмі, і у відповідь розпочалась розробка власного орбітального корабля — «Буран». Він потребував носія: потужного, здатного підняти в небо сотні тонн. Завдання отримало київське КБ «Антонов» — підприємство, що вже мало досвід надважких машин, зокрема Ан-124 «Руслан».

Початок розробки літака Мрія: рекордні 3,5 роки

У 1985 році розпочалось офіційне проєктування. Головний конструктор — Віктор Толмачов, генеральний конструктор — Петро Балабуєв, провідний конструктор — Анатолій Вовнянко.

20 травня 1987 року вийшла офіційна постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 587-132 про запуск будівництва літака з кодовим позначенням «402». Спочатку an 225 mriya планували як модифікацію Ан-124, але швидко стало зрозуміло — це принципово новий літак.

На початку розглядався варіант з чотирма двигунами, однак розрахунки довели необхідність шести. Фюзеляж подовжили, спроєктували двокільове хвостове оперення, збільшили розмах крила, кількість опор шасі зросла до семи. Вузли надходили з десятків заводів по всьому СРСР. Весь цикл від початку розробки до готової машини зайняв рекордні 3,5 роки.

історія літака Мрія

Народження імені

30 листопада 1988 року літак вперше викотили з цеху Київського механічного заводу. Власного імені він ще не мав — тієї ж ночі генеральний конструктор Петро Балабуєв прийняв рішення і наніс на борт слово «Мрія». Просте, але глибоке — одне слово вмістило весь сенс: інженери вклали в цю машину найсміливіші технічні фантазії свого часу.

Перші кроки: рулювання та пробіжки літака Мрія

3–4 грудня 1988 року літак Мрія виконав перші рулювання та пробіжки на аеродромі Святошин у Києві: літак розганявся до 200 км/год і вже підіймав передні стійки шасі. Усі системи працювали бездоганно. Перший повноцінний політ планували на 20 грудня, але погода внесла корективи — виліт перенесли.

Мрія літак

21 грудня 1988 року: перший підйом у небо

Попри сніг і низьку хмарність, Мрія літак здійнявся у небо після розбігу лише у 950 метрів — вражаючо коротка дистанція для такого велетня.

Командував екіпажем льотчик-випробувач Олександр Галуненко; до складу також входили другий пілот Сергій Горбік, штурман Сергій Нечаєв, старший бортінженер Олександр Шулещенко, бортінженер Володимир Гусар, радист В’ячеслав Бєлоусов та провідний льотчик-випробувач Михайло Харченко.

Політ тривав 74 хвилини і завершився посадкою в Гостомелі. Цікавий факт: відстань першого польоту братів Райт була меншою за довжину вантажної кабіни «Мрії» — 43 метри.

Інформація про літак мрія

Параметр Значення
Повна назва Ан-225 Мрія (кодове ім’я НАТО — «Козак», англ. Cossack)
Довжина 84 м
Розмах крила 88,4 м
Висота 18,1 м
Габарити вантажної кабіни 4,4 × 6,4 × 43 м
Максимальна злітна маса 640 т
Вантажопідйомність 250 т
Двигуни 6 × Д-18Т (тяга 229,5 кН кожен)
Крейсерська швидкість 800 км/год
Максимальна швидкість 850 км/год
Максимальна дальність 15 400 км
Практична стеля 11 000 м
Екіпаж 6 осіб

Унікальність: єдиний у своєму роді

Ан-225 Мрія існувала в єдиному льотному екземплярі. Другий корпус будували паралельно — на момент знищення першого він був готовий на 60–70%: крило, центроплан і фюзеляж зберігаються на підприємстві «Антонов».

У 2013 році Державіаслужба України погодила офіційний ресурс літака: 20 000 льотних годин4 000 операцій зльоту-посадки та 45 років експлуатації — тобто an-225 mriya могла літати аж до 2033 року. За перший неповний рік експлуатації, до квітня 1994 року, літак виконав 339 польотів загальною тривалістю 671 годину — і жодна інша країна світу так і не наважилась повторити цей проєкт.

Навіщо створили літак «Мрія»

літак Мрія

Ан-225 Мрія народилась заради однієї мети — обслуговування радянської космічної програми. Коли СРСР усвідомив стратегічну перевагу американського Space Shuttle, відповіддю стала програма «Енергія–Буран». «Буран» збирали у Москві, а запуски планувались на далекому Байконурі — тисячі кілометрів і повна неможливість наземного транспортування вимагали повітряного гіганта без аналогів у світі.

На відміну від звичайних транспортників, «Буран» кріпився зверху — на зовнішній підвісці над фюзеляжем. Для стабільності польоту конструктори спроєктували роздвоєне хвостове оперення з двома вертикальними кілями. У травні 1989 року Мрія літак виконав 13 випробувальних польотів із «Бураном» у районі Байконуру — система спрацювала бездоганно.

7 червня 1989 року найбільший літак мрія вилетів з Борисполя на авіасалон у Ле-Бурже і 17 червня приземлилась у Парижі — зупинивши час. Найбільший літак планети з космічним кораблем на хребті став беззаперечною сенсацією салону, а його фотографії розійшлися по всіх провідних виданнях світу.

Тріумф виявився недовгим. «Буран» здійснив лише один орбітальний політ — автоматичний, без екіпажу, 15 листопада 1988 року.

У 1990–1991 роках програму заморозили через брак фінансування, а після розпаду СРСР «Мрія» перейшла до України без жодних коштів на утримання. Рішення було одне — законсервувати. До 1994 року з літака зняли всі шість двигунів і передали їх на Ан-124 «Руслан». Та наприкінці десятиліття прийшов порятунок — 7 травня 2001 року «Мрію» відновили й дали їй нову місію.

Нове життя: відродження та рекорди

Наприкінці 1990-х підприємство «Антонов» знайшло комерційне обґрунтування для відновлення «Мрії»: світовий ринок надважких вантажних перевезень стрімко зростав, а жодна інша машина не могла перевозити настільки великі вантажі. У 2000–2001 роках розпочалась реконструкція — двигуни повернули на місце, замінили зношені вузли, оновили авіоніку.

7 травня 2001 року «Мрія» вперше за сім років здійнялась у небо під командуванням Олександра Галуненка, а вже 31 січня 2002 року виконала перший офіційний комерційний рейс — зі Штутгарта до Оману з вантажем 187,5 тонни.

Нова місія кардинально відрізнялась від космічної. Замість «Бурана» — турбіни електростанцій, лопаті вітрогенераторів, гірничодобувне обладнання, гуманітарні вантажі в зони стихійних лих. «Мрія» перевозила те, що фізично не вміщалось у жоден інший літак світу. Кожен її рейс ставав подією — аеропорти збирали тисячі глядачів просто щоб побачити гіганта на злітній смузі.

Рекорди підтвердили унікальність машини цифрами. У 2004 році Книга рекордів Гіннеса офіційно зафіксувала за Ан-225 понад 240 світових рекордів з вантажопідйомності, швидкості та висоти польоту.

Абсолютний рекорд авіаційної вантажопідйомності — 253,8 тонни єдиним вантажем. У 2010 році літак Мрія встановив ще один рекорд — перевезла найдовший вантаж в історії авіації: дві лопаті вітрогенератора завдовжки 42,1 метра кожна з Китаю до Данії. Жоден інший літак в історії не тримав одночасно такої кількості рекордів.

Знищення літака Мрія: 27 лютого 2022 року

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Одним із перших стратегічних ударів стала атака на аеропорт Гостомель під Києвом — великий вантажний хаб, де базувалась Мрія. Російські десантники захопили аеродром у перші години війни. Літак Мрія стояв у ангарі.

27 лютого 2022 року, через три дні після початку вторгнення, найбільший літак у світі був знищений. Пожежа, що охопила ангар внаслідок навмисних дій окупантів, тривала кілька діб. Від «Мрії» залишились лише фрагменти: окремі двигуни, елементи крила, стійки шасі — все, що не вдалось знищити вогню. Машина, яка пережила розпад Радянського Союзу, консервацію та відродження, не пережила трьох днів російської окупації. «Антонов» офіційно оцінив збитки у понад 3 мільярди доларів.

Ан-225 Мрія від першого польоту до знищення

16 жовтня 1986 — Затверджені технічні вимоги до розробки багатоцільового літака для аерокосмічної системи, що включала орбітальний корабель «Буран» та ракету-носій «Енергія».

20 травня 1987 — Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 587-132 про запуск розробки та будівництва літака з кодовим позначенням «400М» (пізніше — «402» або Ан-225).

1985–1988 — Розробка тривала рекордно короткий час — 3,5 роки, що стало можливим завдяки широкій уніфікації вузлів з літаком Ан-124 «Руслан». Головний конструктор — Віктор Толмачов, генеральний конструктор — Петро Балабуєв, провідний конструктор — Анатолій Вовнянко.

30 листопада 1988 — Літак вперше викочений з цеху складального заводу «Антонов» у Києві. Тієї ж ночі йому дають назву — «Мрія».

21 грудня 1988 — Перший політ. Командир екіпажу — Олександр Галуненко. До складу екіпажу також входили: другий пілот Сергій Горбік, штурман Сергій Нечаєв, старший бортінженер Олександр Шулещенко, бортінженер Володимир Гусар, радист В’ячеслав Бєлоусов та провідний льотчик-випробувач Михайло Харченко. Зліт з аеродрому Святошин, посадка в Гостомелі, тривалість — 74 хвилини.

Лютий 1989 — Михайло Горбачов відвідує «Мрію» в аеропорту Бориспіль. Саме на борту літака він приймає рішення передати два Ан-124 у розпорядження «Антонова» — цей крок поклав початок комерційним перевезенням «Авіаліній Антонова».

22 березня 1989 — За один політ тривалістю 3 години 45 хвилин з вантажем 156,3 тонни «Мрія» встановлює одразу 110 світових рекордів швидкості, висоти та вантажопідйомності.

13 травня 1989 — Літак Мрія злітає з Байконуру з орбітальним кораблем «Буран» масою близько 60 тонн на зовнішній підвісці. Усього в районі Байконуру виконано 13 випробувальних польотів у такій конфігурації.

Червень 1989 — Демонстрація дуету «Мрія»–«Буран» на 38-му Паризькому авіасалоні в Ле-Бурже. Сенсація світового рівня.

Травень 1990 — Перший комерційний рейс: екіпаж під командуванням Сергія Горбіка перевозить трактор Т-800 масою понад 110 тонн з Челябінська до Якутії.

21 червня 1991 — У штаб-квартирі Європейського космічного агентства в Парижі презентується аерокосмічна система «Мрія» + британський багаторазовий космічний апарат Interim HOTOL.

1991 — Розпад СРСР. «Мрія» переходить до України як власність підприємства «Антонов». Програму «Енергія–Буран» закрито.

1994 — Прийнято рішення про консервацію. З літака знімають шість двигунів і встановлюють їх на Ан-124.

7 травня 2001 — Перший політ після семирічної консервації. Командир — Олександр Галуненко.

26 травня 2001 — Ан-225 отримує сертифікат типу від Авіаційного реєстру МАК під час церемонії відкриття нової злітної смуги в аеропорту Бориспіль.

11 вересня 2001 — «Мрія» встановлює 124 світових і 214 національних рекорди швидкості, висоти та вантажопідйомності.

31 січня 2002 — Перший офіційний комерційний рейс відродженої «Мрії»: зі Штутгарта до Оману з вантажем 187,5 тонни харчових продуктів для американських військових.

16 червня 2004 — Екіпаж під командуванням Анатолія Мойсеєва перевозить з Праги до Ташкента вантаж 247 тонн (4 трубоукладачі) — встановлено 6 нових світових рекордів.

2004 — Міжнародна федерація повітроплавання вносить Ан-225 до Книги рекордів Гіннеса за 240 рекордів. Абсолютний рекорд вантажопідйомності — 253,8 тонни єдиним вантажем.

Серпень 2009 — «Мрія» занесена до Книги рекордів Гіннеса за перевезення найважчого моновантажу: генератор масою 174 тонни (разом з рамою — 187,6 т) з Франкфурта до Єревана.

10 червня 2010 — «Мрія» перевозить найдовший вантаж в історії авіації: дві лопаті вітрогенератора завдовжки 42,1 метра кожна — з Китаю до Данії.

27 вересня 2012 — На авіасалоні «Авіасвіт-ХХІ» «Мрія» підіймає на висоту 10 150 метрів виставку з 500 картин 120 українських художників — рекорд Книги Гіннеса.

2016 — український літак мрія перевозить електричну турбіну масою 155 тонн (загалом вантаж 182 т) з Сан-Паулу (Бразилія) до Сантьяго (Чилі).

25 березня 2020 — Після 18 місяців ремонту та модернізації «Мрія» виконує перший контрольний політ з новою українською системою керування силовою установкою.

Квітень 2020 — Під час пандемії COVID-19 «Мрія» виконує кілька гуманітарних рейсів: 100 т медичних засобів до Варшави, 150 т до Парижа, 103 т до Києва — всього десятки мільйонів масок і засобів захисту для Європи.

24 серпня 2021 — Літак Мрія бере участь у параді на честь 30-річчя Незалежності України.

10 січня 2022 — Під час посадки в аеропорту Ряшів (Польща) на правій опорі шасі зрізає болти фіксації датчика. Несправність усунена наступного дня — 11 січня.

24 лютого 2022 — Росія розпочинає повномасштабне вторгнення в Україну. Аеропорт Гостомель захоплений у перші години. «Мрія» перебуває на ремонті в ангарі і не встигає вилетіти.

27 лютого 2022 — Мрія літак знищений внаслідок повітряної атаки російських окупантів. Пожежа тривала кілька діб. Збитки — понад 3 мільярди доларів, відновлення оцінюється у 5 років.

27 лютого 2024 — СБУ завершує досудове розслідування щодо ексчиновників ДП «Антонов», які напередодні вторгнення не допустили військових НГУ до аеропорту Гостомель для підготовки захисту. Обвинувальний акт скерований до суду. Обвинуваченим загрожує до 15 років ув’язнення.

23 березня 2020 — 20 вересня 2024 — АТ «Антонов» завершує дефектацію знищеного літака, профінансовану зі спеціального фонду ($3 млн, більшість — роялті від DLC до гри Microsoft Flight Simulator).

9 липня 2024 — На полях саміту НАТО у Вашингтоні голова наглядової ради «Укроборонпрому» підтверджує: Україна планує відбудувати «Мрію».

Сьогодні — Другий корпус Ан-225 зберігається на заводі «Антонов» зі ступенем готовності 60–70%. Крило, центроплан і фюзеляж — на підприємстві. Відновлення можливе після завершення бойових дій.

Відродження літака: чи повернеться «Мрія»?

На заводі «Антонов» у Києві зберігається другий корпус Ан-225 Мрія, розпочатий ще в радянські часи, з готовністю близько 60%: конструкція, шпангоути, значна частина планера вже існують. Головне питання – фінанси: відновлення оцінюється від 500 мільйонів до 3 мільярдів доларів, а двигуни, авіоніка та унікальні вузли потребують або відновлення виробництва, або нових постачальників. Без державної волі та міжнародної підтримки це завдання не під силу жодній приватній компанії.

Президент Зеленський закликав збудувати новий літак Мрія і присвятити її пам’яті загиблих українських пілотів, і цей заклик давно вийшов за межі авіації. Поки існує другий корпус і живі інженери «Антонова» – мрія не вмерла. Вона просто чекає.

Якщо вас зацікавила ця тема, радимо також ознайомитися з іншими матеріалами на нашому сайті. Дізнайтесь більше про FPV-дрони в українській армії — сучасну зброю, що змінює хід війни. Також читайте про БПЛА комплекс VACA. А ще — про Андрія Білецького, засновника полку «Азов» і командира 3-го армійського корпусу ЗСУ. Якщо вас цікавить світ азартних ігор, завітайте до наших тематичних матеріалів. Дізнайтесь все про азартні ігри на гроші онлайн — які казино є надійними, як обрати платформу та на що звертати увагу перед реєстрацією. 

Ivan Vertelets
Daily Mriya Social — платформа для тих, хто щодня стежить за подіями у різних сферах діяльності та хоче залишатися в курсі найважливішого. Ми збираємо актуальні новини України та світу, публікуємо огляди, аналітику, прев’ю, підсумки й тематичні матеріали про спорт, бізнес, технології, культуру, суспільство, стиль життя, освіту та інші напрями.