25 жовтня 2020 року в Україні відбулися чергові місцеві вибори, на яких громадяни обирали депутатів місцевих рад та голів громад, міст і сіл. Ці вибори стали першими після масштабної децентралізації та зміни адміністративно-територіального устрою, тому фактично формували нову конфігурацію місцевої влади.
Важливості кампанії додавали два чинники: запровадження нового Виборчого кодексу з оновленими правилами гри для партій і кандидатів та проведення голосування в умовах пандемії COVID‑19. Поєднання правових змін і жорстких карантинних обмежень перетворило вибори 2020 року на тест стійкості української виборчої системи й готовності суспільства брати участь у політичному житті попри кризу.
Учасники виборів 2020: партії та кандидати
На місцевих виборах 25 жовтня 2020 року своїх кандидатів у депутати рад різних рівнів висунули 145 політичних партій. Серед них були як всеукраїнські парламентські сили, так і численні регіональні та суто локальні проєкти, орієнтовані на одну область, місто чи громаду.
Всеукраїнські партії на кшталт «Слуги народу», «Європейської солідарності», «Батьківщини», «Опозиційної платформи – За життя», «Голосу» та «За майбутнє» намагалися «закрити» якомога більшу кількість рад по всій країні та забезпечити присутність на всіх рівнях місцевого самоврядування. Водночас у багатьох регіонах сильні позиції отримали локальні політичні проєкти – від персоналізованих партій, пов’язаних із чинними мерами чи місцевими бізнес‑елітами, до суто міських брендів, які будували кампанію на локальному порядку денному.
Портрет кандидатів на цих виборах був надзвичайно строкатим: у перегонах масово брали участь чинні міські, селищні та сільські голови, які намагалися переобратися, спираючись на власні мерські проєкти або союз із впливовими партіями. Поруч із ними з’явилася ціла хвиля нових політичних ініціатив – від регіональних партій до проєктів, створених спеціально під конкретну кампанію чи лідера, що особливо помітно в обласних центрах та великих містах.
Скільки виборців і які ради обирали у 2020 році
За даними ЦВК та дослідницьких організацій, місцеві вибори 25 жовтня 2020 року охопили понад 27 млн виборців і стали першими, що пройшли за новими правилами Виборчого кодексу. Орієнтовна кількість громадян з правом голосу становила близько 27,2 млн осіб, тоді як у виборчих списках на дільницях було зареєстровано приблизно 28,1 млн виборців; для забезпечення процесу голосування по всій країні працювало понад 29 тисяч виборчих дільниць. На цих виборах формувалися всі ключові ланки системи місцевого самоврядування: обласні та районні ради, ради й голови територіальних громад, а в п’яти великих містах виборці додатково обирали депутатів районних у місті рад.
Загалом належало обрати тисячі посадових осіб і депутатів різних рівнів: депутатів обласних рад і Київської міської ради, районних, міських, селищних і сільських рад, а також міських, селищних і сільських голів, що стало логічним етапом завершення адміністративно‑територіальної реформи.
Нові правила місцевих виборів 2020 року
Водночас із 1 січня 2020 року набув чинності новий Виборчий кодекс, який радикально оновив правила місцевих виборів: мажоритарна система збереглася лише для громад із менш ніж 10 тис. виборців, де допускається самовисування і в одному окрузі може бути обрано від 2 до 4 депутатів, тоді як у громадах з більшою кількістю виборців запроваджено відкриті партійні списки, 5‑відсотковий бар’єр, відсутність самовисування до рад, а також обов’язковий другий тур для обрання міського голови в містах із понад 75 тис. виборців за умови, що жоден кандидат не набрав більш ніж 50% плюс один голос у першому турі.
Ще однією принциповою новацією стала 40‑відсоткова гендерна квота у виборчих списках партій на місцевих виборах, яка супроводжувалася санкціями у вигляді відмови в реєстрації списку за недотримання вимог і була обов’язковою для виборів у громадах із кількістю виборців від 10 тисяч, а також до обласних, районних і районних у місті рад.
Хронологія виборів 2020 року
15 липня 2020 року Верховна Рада офіційно призначила проведення місцевих виборів на 25 жовтня, а відлік виборчого процесу стартував 5 вересня – за 50 днів до голосування. Наприкінці липня – на початку серпня (з 27 липня по 5 серпня) політичні партії подали свої кандидатури до складу територіальних виборчих комісій, після чого до 10 серпня ЦВК затвердила персональний склад обласних, районних і міських ТВК.
Із початком виборчої кампанії були запущені всі процедурні кроки, а ключовою стала декада з 15 по 24 вересня, коли місцеві партійні організації проводили конференції, висували кандидатів і передавали документи на реєстрацію, яка тривала до 29 вересня.
З наступного дня після ухвалення рішення про реєстрацію для кожного суб’єкта починався офіційний період агітації; до 9 жовтня завершилося формування дільничних виборчих комісій, з 15 по 19 жовтня розпорядники виборчих фондів подавали проміжні фінансові звіти, а до 22 жовтня тривала акредитація спостерігачів.
23 жовтня став останнім днем передвиборної агітації, 24 жовтня оголосили «днем тиші» без політичної реклами, а 25 жовтня українці прийшли на виборчі дільниці; після цього з 26 жовтня до 1 листопада розпорядники фондів передавали остаточні фінансові звіти, а ЦВК мала офіційно підбити підсумки голосування до 6 листопада 2020 року.
Результати виборів 2020 року
Місцеві вибори 2020 року завершилися формуванням нової мапи місцевої влади в Україні, причому без єдиного домінуючого переможця по всій країні.
Міські, селищні та сільські голови
За даними ЦВК, загалом передбачалося обрати 1421 міського, селищного та сільського голову, з яких за підсумками голосування були заповнені 1366 посад, а 46 залишилися вакантними й вимагали повторних виборів або додаткових рішень. У більшості територіальних громад вибори голів завершилися в один тур, однак у низці великих міст і обласних центрів знадобилися другі тури, оскільки жоден із кандидатів не набрав необхідної більшості в першому голосуванні.
В обласних центрах результати продемонстрували переважну переобраність чинних мерів або представників сильних локальних команд, а не перевагу загальнонаціональних брендів. У багатьох великих містах саме персональні мерські проєкти та регіональні сили отримали ключові позиції, тоді як партійна належність часто відігравала другорядну роль порівняно з особистим рейтингом кандидата й локальним порядком денним.
Розподіл мандатів у місцевих радах
На рівні місцевих рад виборці обирали депутатів обласних, районних, міських, селищних і сільських рад, а також рад у містах із районним поділом, що загалом дало десятки тисяч мандатів по всій країні. Аналіз громадянської мережі ОПОРА показав, що в громадах із кількістю виборців понад 10 тисяч найбільшу частку мандатів отримали п’ять партій: «Слуга народу» (приблизно 15,7%), «Європейська солідарність» (близько 12,6%), ОПЗЖ (близько 12,4%), «Батьківщина» (приблизно 10,6%) та «За майбутнє» (близько 9,3%), разом понад 60% депутатських місць у таких радах. У районних радах картина була подібною: «Слуга народу», ОПЗЖ, «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «За майбутнє» сумарно зосередили понад 65% мандатів, розділивши між собою лідерство залежно від регіону.
Водночас суттєву частину представництва на місцях сформували регіональні партії та суто локальні проєкти, які не мають фракцій у Верховній Раді, але змогли отримати значні фракції в окремих містах і громадах. Саме поєднання всеукраїнських та місцевих політичних сил призвело до того, що в більшості рад не з’явилося одноосібної більшості, і для формування керівництва доводилося створювати коаліції за участі кількох партій і мерських команд.
- Артемас - 15 Квітня, 2026
- Гастро ресторація Фамілія - 14 Квітня, 2026
- Місцеві вибори в Україні 2020 року - 13 Квітня, 2026
