Києво-Печерська лавра

Найдавніший монастир на території сучасної України Києво-Печерська лавра, заснований у 1051 році ченцем Антонієм за часів князювання Ярослава Мудрого. Розташована на правому, високому березі Дніпра в Печерському районі Києва, вона протягом майже тисячоліття залишається одним із найважливіших духовних, культурних та архітектурних центрів православного світу.

Комплекс об’єднує Верхню лавру, яка сьогодні функціонує як історико-культурний заповідник з музеями, та Нижню, де зосереджені славнозвісні печери й діє чернече життя обителі.

Загальна площа монастиря становить близько 28 гектарів, а серед його архітектурних перлин — Троїцька надбрамна церква ХІІ століття, відбудований Успенський собор та Велика лаврська дзвіниця висотою понад 96 метрів. У 1990 році обитель внесли до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Історія заснування Києво-Печерської лаври

Заснування Києво-Печерської лаври пов’язане з іменем преподобного Антонія Печерського, який прибув до Києва зі Святої гори Афон, глибоко перейнявшись традиціями афонського чернецтва.

Саме прагнення відтворити на київській землі суворий подвижницький устрій монастирського життя стало відправною точкою для появи однієї з найважливіших духовних святинь Русі.

Печера митрополита Іларіона

Історія обителі почалася не з храму, а з печери — невеликого підземного притулку на схилах Дніпра біля села Берестове, яку раніше викопав для своїх молитовних потреб митрополит Іларіон.

Коли Антоній повернувся з Афону і шукав місце для суворого відлюдницького життя, він оселився саме в цій покинутій печері, обравши шлях самітництва замість життя в уже наявних київських монастирях. Це рішення виявилося символічним: з окремої келії одного подвижника згодом виросла ціла духовна столиця Русі.

Розбудова перших підземних споруд

Слава про суворе подвижницьке життя Антонія швидко поширилася серед киян, і навколо нього почала збиратися братія, яка прагнула наслідувати його приклад.

У міру зростання числа послідовників печера розширювалася — чернці власноруч вирубували нові келії, ходи та підземні приміщення, створюючи цілу мережу печерних споруд. Саме ця розбудова підземного простору поклала основу для формування Ближніх (Антонієвих) печер, які й донині залишаються однією з головних святинь Лаври.

Роль князя Святослава і плато над печерами

Важливим етапом у становленні монастиря стало рішення князя Святослава, який подарував общині землю на плато безпосередньо над печерами. Цей дар мав вирішальне значення: він дозволив братії вийти з-під землі на поверхню і розпочати наземне будівництво, заклавши територіальну основу майбутнього великого монастирського комплексу. Без цього князівського пожертвування Лавра, ймовірно, ще довго залишалася б суто підземною обителлю.

1062 рік — зведення першої наземної церкви

Ключовою датою в історії заснування став 1062 рік, коли на отриманому від Святослава плато було збудовано першу наземну церкву монастиря.

Ця подія ознаменувала перехід общини від суто печерного, прихованого способу життя до формування повноцінного монастирського осередку з наземними спорудами, який поступово перетворювався на потужний духовний і культурний центр Київської Русі. Саме з цього моменту монастир, заснований у 1051 році за часів Ярослава Мудрого, почав набувати вигляду того архітектурного ансамблю, який відомий сьогодні.

Ключові історичні етапи Києво-Печерської лаври

Багатовікова історія Києво-Печерської лаври складається з кількох чітко визначених етапів, кожен з яких залишив свій відбиток на духовному та архітектурному обличчі обителі. Розглянемо ці періоди детальніше.

Заснування (XI століття)

Обитель зародилася у 1051 році як печерний монастир, заснований подвижниками Антонієм і Феодосієм Печерськими у печерах поблизу літньої княжої резиденції Берестово.

Саме в цей період монастир перетворився на центр поширення християнства у Київській державі, а братія створила один із найважливіших пам’яток давньоруської літератури — «Києво-Печерський патерик».

Розквіт Русі — літописання і будівництво

У XI–XII століттях Лавра стала справжнім осередком давньоруської культури, де працювали видатні літописці Нестор, Никон та Сильвестр, а Нестор Літописець створив знамениту «Повість минулих літ».

Саме тоді, у 1073–1078 роках, коштом київського князя Святослава звели Успенський собор — першу кам’яну споруду монастиря, а на початку XII століття з’явилася Свято-Троїцька надбрамна церква. У 1169 році монастир офіційно отримав статус лаври, ставши одним з найбільших і найважливіших монастирів Русі.

Період XVII століття — друкарство і освіта

XVII століття принесло Лаврі новий виток розвитку, тісно пов’язаний з іменем архімандрита Петра Могили — видатного церковного та освітнього діяча. Саме він заснував Лаврську школу, яка згодом після об’єднання з братською школою переросла у Києво-Могилянську колегію. Ще раніше, у 1615 році, при монастирі відкрили друкарню, яка тривалий час залишалася найбільшою в Києві та відіграла величезну роль у розвитку книгодрукування на українських землях.

Імперський період — землеволодіння і розбудова

У XVIII столітті Києво Печерська лавра перетворилася на найбільшого церковного «феодала» в Україні: їй належали три міста, сім містечок, близько 200 сіл і хуторів, понад 70 тисяч кріпаків, а також паперові фабрики, цегельні та скляні заводи.

У цей же період, після пожежі 1718 року, що знищила дерев’яні споруди монастиря, розпочалося масштабне відновлення у стилі бароко, включно з будівництвом Великої лаврської дзвіниці висотою понад 96 метрів. У 1888 році під управління Лаври перейшло безліч дрібних монастирів і «пустиней» з угіддями на території України, Московії та Білорусі.

Радянська доба та відновлення Свято-Успенського собору

XX століття стало найтяжчим випробуванням для обителі: у 1917 році почалося тотальне переслідування духівництва, а у 1920 році монастир повністю закрили.

У 1941 році, відступаючи, радянські війська замінували й підірвали Свято-Успенський собор, а спроба відродити чернече життя після війни виявилася короткою — у 1961 році монастир знову закрили. Богослужіння в Лаврі остаточно відновили лише у 1988 році, у 1990 році обитель внесли до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а Успенський собор відбудували у 1998–2000 роках за указом президента Леоніда Кучми від 1995 року.

Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври

Архітектурний комплекс Києво-Печерської лаври займає площу близько 28 гектарів і традиційно поділяється на дві частини — Верхню та Нижню лавру, кожна з яких має власний характер і призначення. Верхня лавра сформувалася переважно після пожежі 1718 року, що знищила значну частину дерев’яних споруд, тоді як Нижня лавра зберегла більш давній, печерний вигляд обителі.

Верхня лавра

Верхня лавра оточена кам’яними кріпосними стінами 1698–1701 років з восьмигранними баштами, серед яких виділяється Онуфрієвська башня з колишньою церквою Святого Онуфрія Великого.

У центрі цієї частини комплексу розташований головний храм обителі, навколо якого групуються споруди в стилі українського та європейського бароко — Економічний корпус, келії соборних старців (нині виставкові зали) та Ковнирівський корпус, де сьогодні розміщується Музей історичних скарбниць України зі знаменитим скіфським золотом.

Троїцька надбрамна церква

Єдиною спорудою домонгольського періоду, що збереглася до наших днів, є 4-стовпна однокупольна Троїцька надбрамна церква, зведена у 1106–1108 роках. Свій сучасний вигляд вона отримала після відновлення 1722–1729 років, коли фасади оздобили у стилі українського бароко, а розписи інтер’єру виконали у 1734 та 1742–1744 роках.

Успенський собор

Головний храм комплексу — Успенський собор, споруджений у 1073–1078 роках; протягом століть він неодноразово перебудовувався, а розписи оновлювалися у 1083–1088 роках, XVIII столітті та 1893 році.

У 1941 році собор було підірвано, і лише невелика південно-східна частина вціліла; сучасна відбудова, здійснена у 1998–2000 роках архітектором О. Граужисом та іншими фахівцями, дозволила зберегти в оновленому храмі фрагменти мозаїк і шиферні плити XII століття.

Велика лаврська дзвіниця

Домінантою архітектурного ансамблю є Велика лаврська дзвіниця — 4-ярусна 16-гранна споруда, зведена у 1731–1745 роках архітектором Й. Г. Шеделем на основі проекту Ф. А. Васильєва 1720 року; висота дзвіниці разом з хрестом становить 96,5 метра.

Окрему тришарову грушоподібну дзвіницю з чотирма шпилями по боках, зведену у 1754–1761 роках (ймовірно, за проектом архітектора С. Д. Ковніра), можна побачити над Дальніми печерами — вона й досі є однією з найвиразніших архітектурних домінант Нижньої лаври.

Нижня лавра, Ближні та Дальні печери

Нижня лавра, захищена кріпосною стіною 1844–1848 років, об’єднує розділені яром, але сполучені наземною переходовою галереєю Ближні (Антонієві) та Дальні (Феодосієві) печери.

У Ближніх печерах, довжиною 383 метри, збереглися три підземні церкви — Святого Антонія, Введення Богородиці та Святого Варлаама, прикрашені мармуровими колонами з Успенського собору та мідними іконостасами XIX століття.

Дальні печери завдовжки 293 метри містять церкви Благовіщення, Різдва Христового та Святого Феодосія, а в обох печерних комплексах спочивають мощі понад 120 канонізованих подвижників — 73 у Ближніх та 49 у Дальніх печерах.

Печери та духовні святині Києво-Печерської лаври

Ближні (Антонієві) печери

Ближні печери, названі на честь засновника монастиря преподобного Антонія, зберігають кілька старовинних поховань і мають загальну протяжність 383 метри.

Усередині розташовані три підземні “вулиці”, трапезна, де колись збиралася братія, та печерна церква, а в самих печерах спочивають мощі 79 святих — серед них літописець Нестор та легендарний Ілля Муромець.

Щодо мощей самого Антонія Печерського існує давня легенда: подвижник заповів, аби місце його поховання залишилося невідомим, тож у печерах знаходиться лише рака на його честь, а не самі останки.

Дальні (Феодосієві) печери

Дальні печери пов’язані з іменем іншого засновника монастиря — Феодосія Печерського, і тут зберігаються мощі 49 святих. У цій частині підземного комплексу розташована Феодосійська церква, стародавня келія самого святого та ще два підземні храми.

Особливу увагу паломників привертають мироточиві глави — черепи святих, які століттями зберігаються в спеціальних посудинах і, за переказами, виділяють миро, хоча близько тридцяти похованих тут подвижників залишаються невідомими.

Легенди печерного міста

Печери оточені багатьма загадками, серед яких — недоведена легенда про те, що преподобний Феодосій насправді був жінкою, яка переодягнулася в чоловічий одяг заради самітницького служіння.

Подібний сюжет має й історія старця Досифея з Китаївської пустині в Києві, чия могила, за переказами, теж належить жінці на ім’я Дарина. Такі перекази лише додають печерам мороку, живлячи інтерес як паломників, так і туристів, охочих доторкнутися до містичної сторони обителі.

Бібліотека Києво-Печерської лаври

Найтрагічнішою сторінкою її історії стала пожежа в ніч з 21 на 22 квітня 1718 року, коли за наказом царської влади підпалили бібліотеку та архів, знищивши масив рукописів і стародруків, накопичених за сім століть.

Відродження почалося лише після 1988 року: фонди поповнювалися врятованими та новими виданнями, а до 2008 року зібрали понад 10 тисяч томів у оновленому, повністю цифровізованому приміщенні. Сьогодні бібліотека доступна фізично й онлайн, а на території заповідника додатково працює Національна історична бібліотека України з безкоштовним входом за читацьким квитком.

Музеї і бібліотеки на території Києво-Печерської лаври

Скарбниця Національного музею історії України

Скарбниця розташована у корпусі 12 на вулиці Лаврській, 9, куди можна потрапити через головну браму монастиря. Саме тут зберігається знамените “скіфське золото” — колекція з 565 експонатів і понад 2000 музейних предметів, повернута в Україну після десятирічної судової боротьби з музеями на підконтрольній росії території Криму. До моменту деокупації півострова ці артефакти тимчасово експонуються у Скарбниці

Музей книги та друкарства України

Музей розміщений у будівлі колишньої монастирської друкарні, засновану архімандритом Єлисеєм Плетенецьким і яка діяла понад 300 років — з початку XVII до 1930-х років.

Експозиція висвітлює історію української книги від часів Київської Русі до сьогодення, включно з мистецтвом рукописів XI–XVI століть та розвитком друкарства. Музей працює щодня з 10:00 до 17:00, окрім понеділка та вівторка; вхідний квиток для дорослих коштує 100 гривень, а екскурсія іноземною мовою — 400 гривень.

Національний музей українського народного декоративного мистецтва

Цей музей розташований за адресою вулиця Лаврська, 15 (за іншими даними — корпус 29) і об’єднує багатовікову історію народного та професійного декоративного мистецтва України з XV століття до сучасності.

Заклад працює по вихідних, із 10:00 до 17:00, а вартість повного квитка становить приблизно 80 гривень, тоді як діти до 6 років, ветерани, військові та особи з інвалідністю відвідують музей безкоштовно.

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України

Ще одна музейна установа на території Лаври присвячена історії українського театру, музики та кіно, доповнюючи культурну мозаїку заповідника поряд із музеями книгодрукування та декоративного мистецтва.

Бібліотеки заповідника Києво-Печерська лавра

На території Лаври функціонує Національна історична бібліотека України, доступ до якої відкритий безкоштовно за наявності читацького квитка з вівторка по неділю, з 10:00 до 18:00.

Окрему історичну цінність становить бібліотека митрополита Флавіана — зібрання, пов’язане з періодом розквіту культурно-просвітницької діяльності Лаври на початку XX століття, коли за його управління монастир перетворився на потужний освітній центр.

Відвідування та екскурсії Києво-Печерської лаври

Києво Печерська лавра приймає відвідувачів щодня без вихідних з 10:00 до 18:00, хоча вхід на територію заповідника за одними даними відкритий до 19:00, а прогулянковий квиток діє з 07:00 до 20:00 — тож перед візитом варто уточнити актуальний графік. Комплекс пропонує кілька рівнів доступу: від самостійного огляду території до тематичних екскурсій з гідом і навіть відвідування підземних печер.

Вартість квитків

Базовий вхідний квиток на територію Верхньої лаври коштує 200 гривень для дорослих та 100 гривень для школярів і студентів, причому ця вартість вже включає відвідування 1 та 3 ярусів дзвіниці.

Окремо існує вечірній “прогулянковий” квиток за 50 гривень для всіх категорій відвідувачів, який діє з 17:00, а також спеціальний квиток на Ближні печери вартістю 180 гривень, вхід до яких можливий лише у складі груп за попереднім записом.

Екскурсії по території

Заповідник Києво-Печерська лавра пропонує кілька офіційних маршрутів з гідом, серед яких оглядова екскурсія по Верхній лаврі тривалістю 1,5 години вартістю від 180 до 340 гривень залежно від маршруту.

Класичний маршрут “Мозаїка сторіч” охоплює Троїцьку церкву, Микільську церкву, виставку фресок церкви Спаса на Берестові, Успенський собор, Трапезну церкву та Велику лаврську дзвіницю. Гарантовані екскурсії проводяться за фіксованим розкладом — у будні о 13:00, а у вихідні о 11:00 та 14:00, причому група може складатися навіть з однієї особи.

Велика лаврська дзвіниця

Окремою атракцією є підйом на Велику лаврську дзвіницю, яку повністю відкрили для відвідувачів. За звичайним вхідним квитком доступний третій ярус на висоті 32 метри, а спеціальний квиток “Велика лаврська дзвіниця” вартістю 250 гривень відкриває доступ до третього і четвертого ярусів, галерей та лаврського годинника на висоті 67 метрів. Для тих, хто хоче повного індивідуального доступу з гідом, доступна екскурсія “Таємниці Лаврської дзвіниці” вартістю близько 3 тисяч гривень для групи до 10 осіб.

Печери та підземелля

Ближні печери відкрилися для вірян та туристів у контрольованому режимі з 25 лютого 2026 року, але потрапити туди можна лише у складі груп за попереднім записом за телефонами 0444066375 або 0667280327. Графік роботи печер — із середи по неділю, при цьому час з 9:00 до 11:00 виділений для паломників, а екскурсії проводяться з 12:00 до 16:00; понеділок і вівторок — вихідні дні.

Приватні компанії також пропонують тематичні маршрути, наприклад екскурсію “Верхня Лавра та підземелля” тривалістю 2,5 години вартістю 480 гривень для дорослих, з вхідним квитком до заповідника вже включеним у ціну.

Тематичні та комбіновані тури

Для сімей з дітьми та любителів історії з елементами гри доступні квести на території Лаври, наприклад екскурсія-пошук скарбів Мазепи для дітей 8–12 років.

Популярним є й автобусний тур “Три святині Печерська” вартістю 500 гривень, який поєднує відвідування Києво-Печерської лаври з Видубицьким та Феодосіївським монастирями. Для замовлення групових екскурсій, індивідуальних турів чи уточнення актуального розкладу варто телефонувати за номерами +38 (044) 406-63-75 або +38 (066) 728-03-27, або писати на [email protected].

Практичні деталі для відвідувачів Києво Печерської лаври

Для тих, хто планує відвідати печери, варто пам’ятати про кілька важливих правил:

• Дрес-код — жінкам необхідно вкрити голову (косою чи хусткою) і одягнути спідницю або суконку, чоловікам не варто заходити в шортах чи з відкритими плечима.
• Свічки — на вході в печери традиційно продають свічки, які використовують для освітлення шляху в темних підземних коридорах, оскільки електричне освітлення там обмежене.
• Тиша і повага — під час проходження повз мощі святих прийнято дотримуватися тиші, не використовувати спалах фотокамери та поводитися стримано.
• Роздільний вхід — Ближні та Дальні печери мають окремі входи, тож маршрут варто планувати заздалегідь, особливо у високий туристичний сезон.

Обстріл Києво-Печерської лаври

15 червня 2026 року, приблизно о 02:00, внаслідок масованої російської атаки на Київ було пошкоджено Успенський собор Києво-Печерської лаври — головний храм найдавнішої православної обителі України та об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Пожежа виникла через пряме влучання дрона-камікадзе у вівтарну частину собору (Стефанівський приділ), пошкодивши близько 80% даху храму на площі приблизно 800 квадратних метрів; постраждала також Башта Іоанна Кушника XVII–XVIII століть.

Завдяки діям рятувальників ДСНС та братії монастиря пожежу на покрівлі взяли під контроль, а найважливіші святині — ікони, антимінси та богослужбові предмети — оперативно евакуювали, тож жертв чи постраждалих серед людей на території Лаври не зафіксовано.

Читати також: про життя та бойовий шлях нового Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-майора Михайла Драпатого; про командира легендарного полку “Азов” Денис Прокопенко; історію, архітектуру та райони Львова з понад 770-річним минулим; а про державну платформу MRIYA, яку розробили Кіберполіція України та волонтери для протидії фейкам і захисту інформаційного простору держави.

• About
• Latest Posts

Ivan Vertelets

Редактор at Daily Mriya Social

Журналіст та редактор з Києва. Здобув освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «медіакомунікації». Має досвід роботи в кількох спортивних проєктах, де займався створенням контенту, редагуванням матеріалів та аналітикою спортивних подій. Захоплюється футболом.

Обіймає посаду шеф-редактора ресурсів Casino Mriya (про гемблінг та онлайн-казино) та Daily Mriya (новини та огляди), де відповідає за контент-стратегію, редакційну політику та розвиток проєктів.

Latest posts by Ivan Vertelets (see all)

• Вулкан - 2 Серпня, 2026
• Посольство Республіки Індонезія у Києві - 1 Серпня, 2026
• Маковія або Медовий Спас: історія, традиції та значення свята - 31 Липня, 2026