EU4Business

Програма реалізовувалася в межах міжнародної ініціативи «EU4Business: відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП». Вона спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини, а впровадженням займається німецька федеральна компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у партнерстві з ГС «Мережа Глобального договору в Україні».

Головна мета проєкту — підтримати економічну стійкість українських підприємств, допомогти їм відновити роботу, посилити інноваційну складову та підготуватися до виходу на зовнішні ринки. Фактично йдеться не тільки про фінансову допомогу, а й про створення умов, за яких компанія може стати конкурентнішою в європейському бізнес-середовищі.

Що передбачала програма

У межах ініціативи 12 відібраних малих та середніх підприємств могли отримати грант до 40 000 євро кожне. Загальна сума фінансування становила 480 000 євро, а самі кошти дозволялося спрямовувати на ті витрати, які напряму пов’язані з розвитком експорту, інновацій, сертифікації, маркетингу, досліджень і модернізації бізнесу.

Водночас програма не була моделлю безумовного фінансування. Від учасників вимагався власний внесок у розмірі 20% від суми гранту. Крім цього, ще 20% грантових коштів мали бути використані на консультаційні послуги. Такий підхід показує, що організатори робили ставку не лише на швидку фінансову підтримку, а на довгострокове посилення бізнес-компетенцій компаній.

Хто міг подати заявку

До участі запрошували малі та середні підприємства, які працюють у секторах переробної промисловості, креативної індустрії, а також в інших галузях, якщо бізнес мав експортний або інноваційний потенціал. Серед прикладів — харчова промисловість, легке виробництво, машинобудування, будівництво, виробництво меблів, мода, дизайн та інші суміжні напрями.

Окремий пріоритет надавався підприємствам, які впроваджують принципи циркулярної економіки, зеленого розвитку, енергоефективності, екологічно чистого виробництва та відновлюваної енергетики. Це логічно вписується в європейський курс на сталий розвиток, де конкурентоспроможність дедалі більше пов’язується не лише з ціною та якістю, а й з екологічною відповідальністю бізнесу.

При цьому компанія могла робити акцент як на двох напрямах одночасно — інновації та експорт, так і лише на одному з них. Тобто навіть якщо підприємство ще не здійснює активний експорт, але вже розробляє новий продукт, вдосконалює технології або готується до міжнародного ринку, воно все одно могло відповідати логіці програми.

Які бізнеси не допускалися

Організатори одразу визначили список сфер, які не могли брати участь у проєкті. До нього увійшли підприємства, пов’язані з виробництвом зброї, військової амуніції, продукції подвійного призначення, нафтопродуктів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, фармацевтичної продукції, азартних ігор, фермерських господарств та IT-сектору.

Такий перелік обмежень виглядає жорстким, однак він характерний для багатьох міжнародних програм підтримки. Донори зазвичай зосереджуються на тих галузях, які вважають пріоритетними з погляду сталого економічного відновлення, експорту та соціального ефекту.

На що можна було витратити грант

Грантові кошти дозволялося використовувати на низку практичних напрямів, які безпосередньо впливають на масштабування бізнесу. Йдеться про стимулювання експорту, дослідження та розробки, тестування продукції, перевірку якості, сертифікацію, реєстрацію та захист прав інтелектуальної власності, маркетинг, консультаційні послуги, закупівлю обладнання та інші витрати, передбачені умовами програми.

Це дуже важливий момент, адже багато підприємств потребують не стільки загального фінансування, скільки цільових ресурсів на конкретні кроки: отримати сертифікат, адаптувати продукт до ринку ЄС, протестувати нову лінійку, налагодити логістику або підготувати бренд до міжнародного позиціонування. Саме на такі завдання і була спрямована ця грантова підтримка.

Консультації як ключова частина підтримки

Однією з найсильніших сторін програми стала консультаційна складова. Учасники могли отримати групові та індивідуальні консультації від експертів, а також взяти участь у нетворкінг-сесіях та інших активностях, які допомагають виявити процеси, що блокують бізнес на шляху до експорту та інноваційного розвитку.

Тематика підтримки охоплювала просування експорту, аналіз ринку, регуляторні вимоги ЄС, маркетингову стратегію, логістику, ланцюги постачань та розвиток партнерств із європейськими бізнес-мережами. Для українських МСП це особливо актуально, адже вихід на зовнішні ринки часто впирається не лише в брак коштів, а у відсутність практичної експертизи, знань про стандарти та реальних контактів у потрібному середовищі.

Наприклад, компанія може мати конкурентний продукт, але не розуміти, які сертифікати потрібні для роботи в ЄС, як адаптувати маркетингові повідомлення для нової аудиторії або як побудувати дистрибуцію. Саме тому вимога спрямувати частину гранту на консультації виглядає виправданою — це інвестиція не в разову витрату, а в здатність бізнесу масштабуватися системно.

Етапи реалізації проєкту

Дорожня мапа програми складалася з чотирьох етапів. Перший етап — реєстрація та подача заявок — тривав у травні-червні. Далі проходив відбір та оцінювання, який включав технічну перевірку, комплаєнс, експертне оцінювання та онлайн-інтерв’ю з відібраними підприємствами.

Після цього стартував блок консультацій та реалізація грантових проєктів, що тривав із серпня до грудня. Завершальним етапом стала презентація реалізованих проєктів, запланована на грудень 2024 року — січень 2025 року. Така структура дозволяла не просто роздати гранти, а супроводжувати бізнес на всьому шляху використання коштів і впровадження змін.

Чому ця програма важлива для українського бізнесу

Навіть попри завершення прийому заявок, ця програма є хорошим прикладом того, як міжнародні партнери бачать розвиток українських МСП. Йдеться не тільки про антикризову допомогу, а про підтримку підприємств, які здатні створювати додану вартість, модернізувати виробництво, працювати за європейськими стандартами та посилювати експортний потенціал країни.

Для багатьох компаній участь у таких ініціативах — це шанс не просто перекрити дефіцит бюджету, а перейти на новий етап розвитку. Отримання гранту може стати точкою запуску сертифікації, оновлення виробничої бази, побудови маркетингової стратегії для ЄС або виходу на міжнародні B2B-майданчики. А консультаційний компонент фактично допомагає підготувати бізнес до більш зрілої та стійкої моделі роботи.

Що варто взяти на замітку підприємцям

Подібні програми показують, що міжнародні гранти дедалі частіше орієнтовані на якість бізнес-моделі, готовність до змін та стратегічне бачення розвитку. Недостатньо просто подати заявку — потрібно продемонструвати, як саме кошти допоможуть компанії зміцнити позиції, вийти на нові ринки, підвищити цінність продукту або зробити виробництво ефективнішим.

Саме тому бізнесу варто завчасно готувати сильний опис проєкту, фінансову логіку, бачення результатів та план реалізації. Навіть якщо конкретний конкурс уже закритий, досвід таких ініціатив допомагає краще розуміти, як формуються вимоги донорів і які компанії мають найбільші шанси на підтримку в майбутньому.

Додатково варто ознайомитися з корисними матеріалами за суміжними темами. Якщо вас цікавлять фінансові інструменти підтримки українського бізнесу в умовах війни, радимо прочитати про Інвестиції для стійкості бізнесу — програму, яка пропонує кредитування, факторинг та лізинг для підприємців. Тим, хто шукає безкоштовну допомогу для сімей і дітей, стане в пригоді стаття про те, Що таке Спільно ЮНІСЕФ і як отримати допомогу — там детально пояснено, як скористатися сервісами платформи spilno.info. А для тих, хто цікавиться цифровими фінансами та новими форматами онлайн-розваг, підготовлено огляд на тему крипто казино — де розглядаються платформи, що приймають Bitcoin, Ethereum, USDT та інші криптовалюти, і пояснюються їхні переваги перед традиційними методами оплати.