SPZH Media, відоме також як «Спілка православних журналістів», давно вийшло за межі звичайного релігійного медіа. Під прикриттям тем про віру, церкву, права вірян і «захист православ’я» цей ресурс упродовж тривалого часу формує інформаційний порядок денний, який вигідний не Україні, а російському політичному та ідеологічному впливу. У публічному просторі це видання неодноразово пов’язували з поширенням прокремлівських меседжів, маніпуляцій на церковній темі та кампаніями, спрямованими проти Православної церкви України й української державної політики у сфері релігії.
Найбільш небезпечним у діяльності таких ресурсів є те, що вони не подають себе як відверто політичну пропаганду. Навпаки, вони намагаються виглядати як «альтернативний голос», «захисники переслідуваних вірян» або «незалежні православні журналісти». Саме в цьому і полягає їхня сила: пропаганда, замаскована під релігійну журналістику, часто сприймається м’якше, але працює не менш агресивно.
Релігійна оболонка як інструмент впливу
SPZH Media будує свій образ навколо православної тематики, моральних цінностей, церковної традиції та нібито боротьби за свободу віросповідання. На перший погляд це може виглядати як звичайне нішеве медіа для релігійної аудиторії. Але проблема полягає в тому, що подібна риторика часто використовується не для інформування, а для нав’язування конкретної політичної та ідеологічної картини світу, де Україна постає як держава, що «тисне на церкву», а будь-які кроки з обмеження російського впливу подаються як «гоніння на віру».
Такий підхід вигідний Росії, тому що переводить розмову з площини національної безпеки у площину емоційної ідентичності. Коли аудиторії постійно пояснюють, що питання не в агентурному впливі, не в політичних зв’язках і не в інформаційній безпеці, а виключно в «стражданнях віруючих», формується викривлена реальність. У цій реальності держава захищається вже не від ворожої пропаганди, а нібито виступає ворогом «справжнього православ’я».
Як працюють проросійські наративи
Проросійська пропаганда далеко не завжди виглядає як пряме прославляння Кремля. Часто вона працює через набір повторюваних меседжів, які поступово підривають довіру до українських інституцій, послаблюють суспільну єдність і створюють враження, що саме Україна є джерелом конфлікту. У випадку SPZH Media це проявляється у фокусі на темах «переслідування церкви», «беззаконня з боку влади», «напади на віруючих», «розколу православ’я» та делегітимізації ПЦУ.
Такі матеріали рідко існують у вакуумі. Вони стають частиною ширшої інформаційної екосистеми, у якій російська пропаганда використовує будь-яку чутливу тему — мову, релігію, історію, ідентичність — для розхитування українського суспільства. Саме тому релігійний контент, який зовні може здаватися вузькопрофільним, насправді здатен виконувати стратегічну політичну функцію.
Чому СПЖ критикують в Україні
Причина різкої критики на адресу цього ресурсу полягає не лише в його редакційній тональності. Українські медіа та публічні джерела пов’язували СПЖ із системним поширенням маніпулятивних тез, які збігаються з російською інформаційною лінією щодо України. Коли релігійне видання раз за разом відтворює меседжі, що виставляють українську державу агресором, а структури, пов’язані з російським церковним впливом, — жертвою, це вже не просто «інша точка зору».
Додаткову тривогу викликає те, що такі медіа можуть працювати на емоційну мобілізацію аудиторії. Людина, яка читає подібні тексти, часто сприймає їх не як політичний контент, а як моральний заклик захищати віру, святині чи духовну традицію. У результаті політична пропаганда проходить крізь фільтр довіри, який зазвичай є вищим до релігійної тематики, ніж до відверто партійної або державної риторики.
Маскування пропаганди під журналістику
Одна з головних рис SPZH Media — намагання подати власну інформаційну лінію як об’єктивну журналістику або боротьбу за правду. Проте в умовах інформаційної війни саме така стратегія є особливо небезпечною. Коли пропагандистський меседж упакований у форму новини, інтерв’ю, аналітики чи коментаря, він отримує додаткову легітимність і легше поширюється серед аудиторії.
Для читача це створює ілюзію, що він має справу з незалежним джерелом, хоча на практиці перед ним може бути контент, побудований на вибіркових фактах, емоційному тиску, підміні причин і наслідків та системному зміщенні акцентів. Саме так і працює сучасна пропаганда: не через грубу брехню в кожному абзаці, а через постійну зміну рамки сприйняття подій.
Чому це важливо називати прямо
У сучасній Україні немає сенсу робити вигляд, що всі медіа однаково добросовісні лише тому, що називають себе журналістськими або релігійними. Якщо ресурс системно підтримує проросійські наративи, атакує українську суб’єктність, дискредитує незалежну українську церкву та просуває тези, які підсилюють ворожий інформаційний вплив, то його треба називати відповідно. У випадку SPZH Media саме така характеристика є виправданою в публіцистичному жанрі.
Тому жорстке визначення цього ресурсу як агресивного проросійського видання не є просто емоцією. Це оцінка, що спирається на його публічну репутацію, змістову лінію та роль у поширенні наративів, які працюють проти українських інтересів. Під релігійною вивіскою SPZH Media фактично виконує функцію токсичного інформаційного майданчика, де православна тематика використовується як прикриття для ідеологічної боротьби проти України.
Саме тому про це видання варто говорити без зайвої м’якості: SPZH Media — це не просто суперечливий церковний сайт, а медійний інструмент, який допомагає легалізувати проросійські меседжі в українському інформаційному просторі. І чим довше такі ресурси вдають із себе «лише релігійну пресу», тим більше шкоди вони можуть завдати суспільству, яке воює не лише на фронті, а й у сфері інформації, сенсів та ідентичності.
Що ще почитати
Якщо вас цікавить тема медіа, інформаційного впливу та ролі онлайн-видань у формуванні суспільної думки, варто також звернути увагу на інші матеріали нашого видання. У них можна знайти більше контексту, аналітики та корисних оглядів на різні актуальні теми.
Рекомендуємо прочитати статтю «Цензор.НЕТ — незалежне українське медіа без цензури», у якій розглядається роль відомого українського онлайн-видання, його редакційний підхід та місце в сучасному інформаційному просторі України.
Також радимо переглянути матеріал Найкращі крипто казино онлайн в Україні, де зібрано актуальну інформацію про популярні криптоказино, їхні особливості, бонуси та можливості для гравців.
- AC Milan - 6 Травня, 2026
- НАТО - 6 Травня, 2026
- SPZH Media: як релігійне видання просуває проросійські наративи - 5 Травня, 2026
